5 отзывов
Запорожьеул. Школьная (Героев Сталинграда), 9 оф. 37
+380506083176
+380612708552
+380977418759
Юридическая компания "Майстро и Беженар"

КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

Цей індикатор, безумовно, засвідчує недосконалість діючого законодавства України щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Починаючи з 1992 року законодавчу основу в цій сфері складає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Питанню визнання суб’єкта підприємництва банкрутом присвячена і 23 глава Господарського кодексу України. Проте, наявність значної частини прогалин та необхідність проведення докорінних змін стали підставою для прийняття Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), що має докорінно змінити ситуацію. Цей нормативно-правовий акт буде введений в дію з 21 жовтня 2019 року, отже, до цього моменту у юридичної спільноти країни буде можливість досконало вивчити положення нового кодифікованого акту.

Варто зазначити, що одним із нововведень є встановлення порядку банкрутства фізичних осіб. Фактично, починаючи з 21 жовтня поточного року кожна фізична особа або фізична особа-підприємець матиме можливість розпочати процедуру банкротства відносно себе. В цьому контексті варто акцентувати увагу на тому, що за інформацією сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів «Опендатабот» за останні півроку в реєстр боржників потрапило понад 1 млн українців. Отже, з урахуванням актуальності цього питання, вважаю за необхідне зосередити детальну увагу на цій новелі. Відповідно до ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів  за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Особливістю відкриття провадження є те, що провадження може бути відкрите лише за заявою боржника. Подаючи відповідну заяву боржник має пам’ятати, що окрім певних преференцій для нього (припинення нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, відсотків за зобов’язаннями боржника тощо)

КУзПБ встановлює низку можливих обмежень до боржника, зокрема, заборону без дозволу суду виїжджати за кордон, обмеження у розпорядженні майном тощо (ст. 120 КУзПБ).

Варто наголосити на тому, що визнання фізичної особи банкрутом потягне за собою певні юридичні наслідки для такої особи. Зокрема, відповідно до ст. 135 КУзПБ протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому КУзПБ. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.

Окремо, слід зосередити увагу на тому, що фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.

Детальну увагу треба приділити прикінцевим і перехідним положенням КУзПБ. З дня введення в дію КУзПБ втрачає чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через один рік з дня введення в дію КУзПБ.

Акцентую увагу колег і на тому, що з дня введення в дію КУзПБ подальший розгляд справ про банкрутство здійснюватиметься відповідно до положень КУзПБ незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію КУзПБ перебуватимуть на стадії санації. Провадження в них буде продовжуватися відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 

Іншим нововведенням є створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків. Як йдеться в прикінцевих і перехідних положеннях КУзПБ положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Кодексом. Тобто відповідні положення почали діяти з 21 липня. Проте, на сьогоднішній день існує потреба приведення існуючих нормативно-правових актів у відповідність із КУзПБ та прийняття нових нормативно-правових актів.

Не дивлячись на подальшу втрату чинності Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», КУзПБ передбачені норми, які захищають права громадян при наявності заборгованості за іпотечними кридитами фізичних осіб у іноземній валюті.

Підсумовуючи, можу зазначити, що прийняття КУзПБ є безперечним кроком вперед який покликаний врегулювати наявні на сьгогоднішній день законодавчі прогалини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.  Проте, певні положення кодексу потребують конкретизації шляхом розробки та прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Автор статті: адвокат Дмитро Майстро.

Статя розміщена у виданні "Юридична газета" №37 від 10 вересня 2019 року.