Податкова амністія стартувала: важливі акценти

Дмитро Майстроадвокат, партнер ЮК "Майстро і Беженар"

Протягом одного року (01 вересня 2021-01 вересня 2022) громадяни України зможуть відчути на собі усі радощі податкової амністії, задекларувавши свої статки без остраху понести відповідальність за ті активи, з яких ніколи раніше не сплачувалися податки. Та чи є податкова амністія реальним благом для громадян, і які у цьому питанні виникають нюанси - поговоримо нижче. 

За умовами податкової амністії, якщо громадянин легалізує свої статки у даний період, держава гарантує не карати за ухилення від сплати податків. 

При цьому запропоновано наступні ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування:

5%  - щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів України, об'єктів, розташованих і зареєстрованих в Україні;9% - щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, права грошової вимоги до нерезидентів України;  об’єктів, зареєстрованих за кордоном (тимчасово у період з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року – 7 %);2,5% - щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%  або 11,5%  або 3%  (відповідно) із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.Наразі немає впевненості, що даний механізм спрацює, і ось чому.

По-перше, податкова амністія буде доступна не всім. Закон забороняє брати участь в амністії тим громадянам, які перебували на державній службі у період з 1 січня 2005 року. Цікаво, чому?.. Адже ставши декларантами, чиновники нарешті б взяли участь у боротьбі з корупцією на власному прикладі.

Доєднатися до добровільного декларування не зможуть і ті, проти кого Україна запроваджувала санкції. Те саме стосується і осіб, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Натомість прямо під дію податкової амністії підпадають підприємці і самозайняті особи. Держава в першу чергу розраховує вивести з тіні саме їх, адже вони зазвичай грішать заниженням розміру податкових зобов’язань, ухиленням від сплати ЄСВ. Для українців, які працюють за кордоном неофіцйно, не сплачують там податки, податкова амністія має стати сприятливою умовою для легалізації доходів. 

По-друге, у період податкової амністії можна задекларувати: рухоме та нерухоме майно; валютні цінності та інші активи. Що стосується готівкових коштів, то із їх декларуванням можуть виникнути складнощі. Якщо сума, яку громадянин хоче задекларувати (а для цього треба відкрити рахунок у банку), перевищує 400 тис грн, вона підлягає фінансовому моніторингу банку. Довести легальність таких сум буде непросто. Крім того, виникає суперечка: з одного боку, умови податкової амністії не передбачають відкриття джерел коштів. Але з іншого,  походження грошей запитає банк. Отже, питання фінансового моніторингу - найбільш резонансне у контексті податкової амністії.

По-третє, податкова амністія поширюється тільки на платника податків. Проте поки що незрозуміло, чи не буде роботодавець мати проблеми, якщо декларантом виступить його співробітник, котрий задекларує свою зарплату у конверті і вкаже джерелом доходу дане місце роботи. До речі, якщо ви подали декларацію, це не означає, що ви автоматично звільняєтеся від перевірок податкової служби за інші періоди (до яких не має відношення податкова амністія). У той же час, незрозуміло, як саме довести державі, що амністовані активи відповідають якомусь певному періоду. 

По-четверте, немає повного розуміння процедури декларування негрошових активів. Якщо активи знаходяться в Україні, то немає необхідності подавати документи, які підтверджують їхню вартість (її декларант може визначити самостійно). Але чи співпаде оцінка податкової служби із вашою оцінкою вартості, та і взагалі, які критерії оцінювання слід використовувати при оцінюванні вартості негрошових активів?

Отже, чи стане ініціатива держави ефективною, чи  спрацює вона у контексті виведення із тіні малих, середніх та великих бізнесів - побачимо протягом року. 

Стаття підготована для "Юридичної газети" та вийшла друком 14 вересня 2021, №17 (747)