[ Успішний кейс] Довели безпідставність звинувачень керівника великого підприємства

Тривале кримінальне переслідування, супровідні медійні атаки та загроза ув'язнення — з такими викликами стикається бізнес під час конфліктів із правоохоронною системою. Успішне вирішення таких справ вимагає від адвокатів виходу за межі стандартного захисту та застосування комплексної процесуальної стратегії.

Прикладом розгрому позиції обвинувачення стала справа щодо керівника ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод», де правозахисникам вдалося довести повну безпідставність звинувачень та згодом стягнути грошову компенсацію з Державного бюджету.

Історія розпочалася у червні 2018 року. На підставі матеріалів Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса поліція висунула директору підприємства підозру за ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України (зловживання повноваженнями).

Правоохоронці стверджували, що завод нібито постачав неякісний асфальт для міських доріг, чим завдав Запорізькій міській раді збитків на суму 7 203 406 грн. Паралельно прокурор заявляв цивільний позов на аналогічну суму.

Для створення максимального важеля впливу на керівника бізнесу силовики застосували широкий спектр заходів:

1. На наполяганні щодо безальтернативного тримання під вартою.
2. Спробах арештувати приватні активи клієнта (житлову частку, ділянку, автомобіль).
3. Ініціюванні публічного осуду через офіційні медіа-ресурси прокуратури, що підхопили місцеві ЗМІ.

Адвокати юридичної компанії «Майстро і Беженар» — Дмитро Майстро та Лідія Остопарченко — побудували лінію захисту на критеріях належності та допустимості доказів, у результаті чого аргументи слідства зазнали фіаско.

Ключові процесуальні прорахунки обвинувачення:

Відсутність заяви потерпілого (Порушення процедури приватного обвинувачення)

Відсутність процесуальних постанов (Нелегітимність досудового розслідування)

Застосування доктрини «плодів отруйного дерева» (Недопустимість випробувань та експертиз)

Підміна фактів у матеріалах справи (Невідповідність сумішей у документах)

1. Ігнорування процедури приватного обвинувачення: Інкримінована ст. 364-1 КК України належить до категорії справ приватного обвинувачення. У матеріалах розслідування була відсутня заява від нібито потерпілої сторони — Запорізької міськради. У засіданні представник ради офіційно заявив про відсутність будь-яких претензій до заводу.
2. Процесуальні прогалини: Адвокати виявили відсутність процесуальних документів про призначення прокурора та висунення конкретної групи слідчих. За сформованою практикою Верховного Суду це позбавляє правомірності всі отримані надалі матеріали.
3. «Пліди отруйного дерева» у лабораторних дослідженнях: Тимчасовий доступ до доріг та відбір зразків проводилися поза межами строків, визначених ухвалами суду. Проби надсилалися не до експертної установи, а до структурних підрозділів Автодору, фахівці яких не мали статусу судових експертів. Визнання судом протоколів випробувань недопустимими автоматично анулювало й подальші комісійні експертизи.
4. Фактична невідповідність матеріалів: Захист довів плутанину в документах слідства: обвинувачення базувалося на маркуванні асфальту типу «Б», тоді як первинні накладні заводу підтверджували відпуск маркування «В». Крім того, не було надано жодних доказів наявності корисливого мотиву чи особистої вигоди керівника.

Дніпровський районний суд Запоріжжя ухвалив виправдувальний вирок на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України — у зв’язку з недоведеністю вчинення злочину. Дніпровський апеляційний суд залишив це рішення в силі.

Загалом необґрунтований кримінальний пресинг щодо підприємця тривав 77 місяців та 19 днів (понад 6,5 років).

Після виправдання юридична команда ініціювала цивільний процес проти держави на підставі спеціального Закону України щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури.

Доказовий комплект для цивільного суду:

• Статус ветерана війни та деструкція ділової репутації

• Медичні виписки (2011–2025): динаміка серцевих хвороб

• Висновок психологічної експертизи з розрахунком шкоди

Формування доказового пакета у цивільній справі:

1. Психотравмуючий чинник та репутація: Суду було надано докази того, як тривалий публічний тиск позначився на діловому та особистому житті клієнта — керівника підприємства та ветерана війни.
2. Медичний зв'язок: Проаналізувавши картку пацієнта за період з 2011 по 2025 роки, адвокати підтвердили, що тривалий стрес викликав загострення хронічних серцево-судинних захворювань та призводив до повторних госпіталізацій.
3. Незалежна психологічна експертиза: За ініціативою захисту було залучено атестованого експерта-психолога, який зафіксував глибокі психоемоційні зміни, оцінив травмуючий вплив дій силовиків та дав математично обґрунтовану оцінку розміру компенсації.

Підсумок: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя задовольнив позовні вимоги, ухваливши рішення про стягнення належної суми моральної компенсації безпосередньо з Державного бюджету України.

Даний прецедент продемонстрував ефективність використання практики ЄСПЛ (зокрема позицій щодо надмірної тривалості провадження як самостійного фактора заподіяння шкоди) та показав, що ретельна перевірка первинних процесуальних документів дає змогу повністю нейтралізувати масштабний тиск із боку правоохоронних органів.